Горілка – це продукт, виготовлений з очищеної води і спирту-ректифікату. За встановленим стандартам, ГОСТу, його фортеця становить від 40 до 50 %, проте загальноприйнятим стандартом фортеці цього алкогольного напою прийнято вважати 40 %.
Історичний ракурс
Точне історичний час, коли був створений цей легендарний алкогольний напій, невідомо. Історичні хроніки розповідають як мінімум про три основні версії походження горілки, а саме:
- в XI столітті в стародавній Персії відомий цілитель на ім’я Ар-Разі виготовив міцний алкогольний напій, за своїм складом дуже схожий з горілкою, і розповів про це у своїх працях;
- XIV столітті в Чудовому чоловічому монастирі (Московський Кремль) чернець по імені Ісидор приготував першу горілку в Росії, про що ченці не забули згадати в літописах;
- у XIX столітті російський вчений Дмитро Менделєєв докладно описав процеси приготування спиртового водного розчину, аналогічного за характеристиками горілці.
Однак сам Дмитро Іванович до цього напою був зовсім байдужий, що він розповів у своїй книзі:
…Я на своєму віку ніколи горілки не пив і навіть смак її знаю дуже мало, не більше смаку багатьох солей і отрут (Менделєєв Д. І., 1907, «До пізнання Росії»).
У часи СРСР горілка було надзвичайно популярним напоєм. Її було прийнято вживати в чистому вигляді. З нею пов’язані періоди правління радянських керівників. Ціни на цей продукт відображали зміни в політиці партії і Уряду СРСР, свідчили про якісь знакові події.