Ціна горілки в СРСР у різні роки. Популярні марки

Горілка — це продукт, виготовлений з очищеної води і спирту-ректифікату. За встановленим стандартам, ГОСТу, його фортеця становить від 40 до 50 %, проте загальноприйнятим стандартом фортеці цього алкогольного напою прийнято вважати 40 %.

Історичний ракурс

Точне історичний час, коли був створений цей легендарний алкогольний напій, невідомо. Історичні хроніки розповідають як мінімум про три основні версії походження горілки, а саме:

  • в XI столітті в стародавній Персії відомий цілитель на ім’я Ар-Разі виготовив міцний алкогольний напій, за своїм складом дуже схожий з горілкою, і розповів про це у своїх працях;
  • XIV столітті в Чудовому чоловічому монастирі (Московський Кремль) чернець по імені Ісидор приготував першу горілку в Росії, про що ченці не забули згадати в літописах;
  • у XIX столітті російський вчений Дмитро Менделєєв докладно описав процеси приготування спиртового водного розчину, аналогічного за характеристиками горілці.

Однак сам Дмитро Іванович до цього напою був зовсім байдужий, що він розповів у своїй книзі:

…Я на своєму віку ніколи горілки не пив і навіть смак її знаю дуже мало, не більше смаку багатьох солей і отрут (Менделєєв Д. І., 1907, «До пізнання Росії»).

У часи СРСР горілка було надзвичайно популярним напоєм. Її було прийнято вживати в чистому вигляді. З нею пов’язані періоди правління радянських керівників. Ціни на цей продукт відображали зміни в політиці партії і Уряду СРСР, свідчили про якісь знакові події.

Перша горілка Радянського Союзу

До 1924 року в молодій радянській країні діяв «сухий закон», введений ще в 1914 році, в період Першої світової війни. Його скасування було пов’язана з наміром підвищити надходження коштів у бюджет. Для уряду СРСР це, як показує історія, був небезпечний і відповідальний вчинок.

Вважається, що продаж першої радянської горілки почалася 4 жовтня 1925 року в Москві. Черги за нею утворювалися величезні. В день в середньому в кожному магазині продавалося до 2000 пляшок.

Початок продажів міцного спиртного напою серйозно позначилося на роботі промисловості в СРСР. У перші дні реалізації горілки робочі місця радянських установ, заводів і фабрик втратили багатьох своїх співробітників. Факти говорять про те, що окремі підприємства не дорахувалися близько 40 % персоналу.

Перша радянська горілка була і самої народної горілкою в СРСР. У побуті її стали називати «рыковкой» — на честь голови Ради народних комісарів Олексія Рикова.

Пляшка горілки була ємністю 0,5 л. Ціна горілки в СРСР становила один рубль. Багато говорили про те, що якість її була низькою.

Читайте также:  Кекс з вівсяної муки: рецепти приготування

На етикетці пляшки першої радянської горілки її фортеця не була позначена, але сучасники запевняють у тому, що вона становила від 27 до 30 %. За тривалий період продажу «риківки» фіксувалася різна фортеця, від 30 до 42 % градусів. Це пояснювалося тим, що в процесі виробництва горілки на лікеро-горілчаних заводах впроваджувалися нововведення, які вказують на те, що радянська влада дозволяла виробникам експериментувати.

Перша антиалкогольна компанія СРСР

Як було зазначено вище, припинення дії сухого закону в СРСР було в першу чергу пов’язано з тим, що держава потребувала поповнення бюджету, так як необхідно було серйозно укріплювати оборону країни.

Однак уряд Радянського Союзу було стурбоване тим, що з появою горілки на прилавках почався різкий спад у всіх сферах промисловості — населення зловживали алкоголем і недбало відносилася до своїх обов’язків. Партія приймає рішення про створення Товариства тверезості. По країні почали проходити багатотисячні демонстрації, збиралися великі мітинги. Були дуже популярні плакати на тему боротьби з пияцтвом. До антиалкогольної компанії залучалися і діти, які агітували плакатами з написами: «Тато приходь додому тверезий!», «Папа не пий!», «Не спирт, а хліб!» і т. п.

Але допущені перегини спровокували масові народні протести, які відкривали прямий шлях до колапсу горілчаного виробництва — могли істотно знизитися доходи в бюджет. Керівництвом СРСР до кінця 30-х років XX століття Товариства тверезості були скасовані.

Горілка і Велика Вітчизняна війна

З початку Великої Вітчизняної війни виробництво горілки вийшло на новий рівень. Фронтовикам щодня видавалися так звані наркомівські сто грам. Історики кажуть, що вживання горілки на фронті в якійсь мірі сприяло зняття напруженості, підвищення стресостійкості, зміцненню бойового духу.

Треба відзначити, що в німецькій армії також практикувалася видача солдатам міцних спиртних напоїв в складі пайків. Однак це не було регламентовано, як у Червоній Армії. Більше того, німецькі солдати відзначали, що збільшення норм видачі шнапсу був завжди пов’язане з підготовкою до наступу. Цей факт не сприяв підняттю бойового духу, так як солдати розуміли, що після бою будуть втрати.

Систематичні фронтові 100 грам мали й негативні наслідки. Після перемоги бійці, які повернулися з фронтів, відчували потребу в щоденному вживанні горілки. Алкоголізація в СРСР отримала продовження.

Післявоєнна горілка і ціни на неї

До початку 50-х років XX століття в СРСР сформувався певний ціновий діапазон на горілку. Найбільш популярною і дешевою горілкою в той період була так звана горілка «сучок».

Читайте также:  Як користуватися формою для пельменів: опис і спосіб застосування

В її основі лежав гідролізний спирт, одержуваний з так званої чорної патоки — фактично з деревини, осахаренной за допомогою гідролізу. Деревне походження використовується для виготовлення горілки спирту і лягло в народне назва цього міцного алкогольного напою. Він мав неприємний хімічний запах, а його вживання провокувало яскраво виражений перегар. Офіційна назва була «Горілка звичайна», вона розливалася в тару 0,5 літра, пробка була картонна, залита червоним сургучем. Ціна горілки в СРСР в той період складала 21 рубль 20 копійок.

До іншої популярної горілці того періоду ставилася «Московська особлива», яку в народі називали «біла голівка». Це була півлітрова пляшка, картонна пробка якої заливалася сургучем білого кольору. Вартість її становила 25 рублів 20 копійок.

Ціна горілки «Столична» СРСР дорівнювала 30 рублів 70 копійок. Розливали в пів-літрову пляшку з високим горлом коньячного типу. Якість її було значно краще, так як в основному вона відправлялася на експорт.

Новий етап боротьби з пияцтвом і грошова реформа 1961 року

Грошова реформа 1961 року призвела до того, що ціни на горілку в СРСР були зменшені у 10 разів.

До грошової реформи, в 1958 році, у грудні, було прийнято Постанову Уряду СРСР, спрямоване на посилення боротьби з пияцтвом та на наведення порядку в торгівлі горілкою. Згідно з положеннями цього документа, затриманих осіб з симптомами сильного алкогольному сп’яніння обривали наголо і затримували на 15 діб. Місяцем виходу Постанови був грудень, тому тих, хто постраждав від нього, називали в народі «декабристами».

«Ленінська горілка»

Наступне подорожчання горілки припало на початок 70-х років XX століття. Найдешевший алкогольний напій того періоду прозвали «коленвал» (напис «Горілка» на етикетці схематично була виконана у вигляді колінчастого валу). Ціна горілки в СРСР дорівнювала 3 гривень 62 копійок. З 1972 року, коли була розпочата нова кампанія по боротьбі з пияцтвом, вона стала на тривалий період єдиний доступний горілкою, що знаходиться у продажу.

Цією горілкою дозволялося торгувати лікеро-горілчаних відділах магазинів тільки з 11:00. Це призвело до того, що народ став називати її «ленінської». За аналогією з ювілейним рублем, випущеними до чергової пам’ятної дати. На аверсі цієї монети вождь світового пролетаріату стоїть з піднятою рукою, яка вказує напрямок, аналогічне знаходженню 11 годин на циферблаті.

Читайте также:  Другі страви з картоплі: прості рецепти

В середині 70-х років почали з’являтися й інші горілки на прилавках радянських магазинів. З них відомими були «Пшенична» та «Російська».

Ціна горілки «Пшенична» в СРСР становив 4 гривні 42 копійки. Після подорожчання 1981 року — 6 рублів 20 копійок. Ціна горілки «Російська» в СРСР дорівнювала 4 гривень 12 копійок, після 1981 року – 5 рублів 30 копійок.

Афганська війна і ціна на горілку

Нове збільшення ціни на популярні міцні спиртні напої довелося на 1981 рік. Тоді ціна пляшки горілки в СРСР, найдешевшою, зросла до 5 рублів 30 копійок. Це підвищення пов’язують з тим, що СРСР почав відчувати серйозні фінансові труднощі з наповненням бюджету за Афганської війни. На думку фінансових аналітиків, на цю військову кампанію Радянський Союз щорічно витрачав до 3 млрд доларів США. Валютні надходження в цей час серйозно впали, так як з кінця 1980 року ціни на нафту різко впали.

«Андроповка» — приємний подарунок народу зниженням ціни на горілку

Приємне для народів СРСР зниження ціни на горілку відбулося в 1983 році, в період знаходження у влади чергового генерального секретаря ЦК КПРС Ю. Андропова. В цей рік, з 1 вересня, розпочалася продаватися горілка за ціною 4 рубля 70 копійок.

У народі його охрестили «андроповка». Але були й інші назви — «першокласниця» і «школярка», так як вона вступила в торгові точки в перший день шкільного навчального року.

Продаж її тривала порівняно недовго, всього 2 роки, однак вона встигла стати легендарною завдяки єдиному зниження ціни на горілку часів СРСР.

Горілка в останній період життя СРСР

Практично відразу після призначення нового генсека КПРС М. Горбачова у 1985 році почалася чергова боротьба з алкоголізмом і пияцтвом. Передумови для цього були — народ Радянського Союзу просто спивався. Уряд СРСР різко підняла ціни на горілку, популярна «андроповка» з прилавків зникла, а найдешевший горілчаний продукт коштував 9 рублів 10 копійок.

Від цієї кампанії постраждав бюджет держави. За офіційними даними, щороку він не долічується близько 16 млрд рублів, що становило приблизно 10-12 % його загального обсягу. Дефіцит міцних спиртних напоїв, пов’язаний з ліквідацією горілчаних заводів, призвела до гігантських черг по всій країні. Престиж керівництва СРСР істотно впав, розвалу Радянського Союзу залишалося чекати недовго.

Отже, можна зробити висновок, що ціни на горілку в СРСР за роками змінювалися досить серйозно — все залежало від політичної ситуації в країні.